Валентин Фречка: «Якщо я і «геній», то лише завдяки суспільній праці. Дуже гордий, що УКРАЇНЕЦЬ!»

Наймолодший український геній розповів про свій шлях до успіху і подякував тим, завдяки кому він дійшов до всіх перемог, про які нам нині відомо.

«Дуже незвично себе почуваю…Телефонують знайомі – вітають з перемогою на Genius , телефонують журналісти – все питають і питають. у соцмережах мої фото… . Я зірка! Я зірка? Насправді, дуже приємно і гріє душу, що до мене, звичайного простого хлопця із Закарпаття стільки уваги, – наголосив хлопець. – Але хочу зазначити, що ім’я Валентин Фречка сьогодні звучить завдяки зусиллям і роботі багатьох людей. Ось приміром , коли говорять про бокс та братів Кличків, то обов’зково кажуть про їхнього тренера…

В усіх сферах є наставники . І в науці також. Тому перемога і медалі, а їх у мене уже 8: сім золотих і одна срібна – це велика, важка робота не одного юного «генія», як кажуть журналісти, а робота усієї команди! Дякую своїй вчительці Ользі Олексіївні за мотивацію і допомогу прокласти шлях, яка мене зацікавила наукою, допомагала експериментувати, творити і ми спільними зусиллями таки змогли створити папір з опалого листя.

Дякую науковому керівнику – Владиславу Мірутенко, який взявся надавати мені нових граней і допоміг зрозуміти склад фундаменту науки.
Дякую Наталії Юріївні(Nata Li), яка два роки свого життя вклала у розвиток моїх навичок у біології, яка допомогла пізнати екологію, яка натхненно пояснювала теми і вірила в успіх. (Згадуючи усіх, дещо може випасти із думок, приношу вибачення).

Дякую Бокоч Ользі – вона дала мені квиток у безмежну Україну, саме завдяки їй у мене була нагода проявити свою гнучкість, досвід і знання на олімпіадах.

Мистюк Світлані і Безрукову Водомиру – людям, що допомогли реалізувати мрію про міжнародний рівень олімпіади, я дякую за ваше розуміння, підтримку, та за те, що були на моєму шляху, радісно на душі за те, що не тільки знайомі, а і лишилися і продовжуємо бути хорошими друзями.
Родині Станковичів за можливість бути членом МАН. Саме з цього я і починав.
Своїм вчителям української мови, іноземних мов, математики, фізики за терпіння до моїх питань і складнощів у розумінні цих наук.

Кудрявцю Євгену, який сприяв моєму розвитку, як особистості у світському оточенні, за допомогу у реалізації спільних поїздок і за поради та допомогу із труднощами по реалізації проекту.
Величезне дякую спонсорам і звичайно Малій академії наук, яка поклала на мене такі надії і дала шанс виступити не на одному міжнародному конкурсі. Дякую МАНУ за те, що підготували мене до конкурсів, дякую за нові знання, фінансову підтримку на заходах і звичайно, за унікальний досвід, який мені дуже знадобиться. Завдяки усім Вам, сьогодні так гучно звучить моє ім‘я! І дуже гордий, що ми, наша команда, так гарно змогла представити УКРАЇНУ на міжнародному рівні! В умовах, коли на сході війна, дуже цінно, коли держава у такій складній ситуації підтримує науку і для мене представляти Україну у світі була дуже велика відповідальність. Якщо я і «геній», то лише завдяки суспільній праці.

Дуже гордий, що УКРАЇНЕЦЬ!»

zakarpatpost.net

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)