АНОНС. Хустська модель мріяла стати лікарем і не любила фотографуватися

Маріанна ДЖУГА: «День має починатися з любові до себе, потрібно налаштовуватися на позитив»

Обкладинка свіжого номера газети «НЕДІЛЯ»

Бути гарними хочеться всім, але для краси мати привабливу зовнішність недостатньо. Потрібні ще й харизма, внутрішня свобода та душевна краса. А чи обов’язковими є для моделі параметри 90-60-90 і зріст від 170 сантиметрів? – пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».

Тож сьогоднішнім гостем прес-центру газети «НЕДІЛЯ» є модель, актриса, засновник глянцевого журналу і просто вродлива жінка Маріанна ДЖУГА.

Під час наших «Недільних бесід» вона розповіла про модельну кар’єру, стереотипи щодо краси, поділилася особистими таємницями та веселими життєвими історіями.

– Маріанно, як ви стали моделлю? Ким мріяли бути в дитинстві?

– Усе почалося випадково, якщо вірити у випадковості в нашому житті. Я ніколи не думала про модельну кар’єру, та й взагалі не любила фотографуватися. У мене сестра фармацевт, і я фактично теж фармацевт. Але з дитинства мріяла стати лікарем і працювати в лікарні. Та оскільки у моєї сім’ї не було можливості оплачувати навчання в університеті, я вступила до медколеджу на факультет «Фармація».

Тоді я була дуже молода, майже дитина… Хотілося свободи, у тому числі – фінансової. Тому почала працювати дуже рано, у 16 років. Пройшла курси стиліста-візажиста і почала поєднувати навчання з роботою в салоні краси.

– А чому ж ви стали моделлю?

– Бути саме моделлю я не мріяла ніколи. Та на одній з виставок індустрії краси та моди мене помітив  чеський фотограф, який запропонував фотозйомку. Він підійшов до сестри і спитав її, чи хотіла б я знятися для реклами меблів.

Це було у Празі, яка фактично стала стартовим майданчиком  моєї модельної кар’єри. А тоді я дуже вагалася, погоджуватися чи ні, адже ніколи раніше не працювала в цьому напрямку, не бачила себе моделлю, мені здавалося, що виходжу на фотографіях негарною. Але врешті-решт стало цікаво, тож пропозицію я прийняла, спробувала себе в новому амплуа. Ми рекламували стільчики. Нам вдалося зробити це стильно, неординарно та цікаво.

Після тієї фотосесії я виставила світлини у Фейсбуці, вони сподобалися багатьом, до мене почали звертатися й інші фотографи …так все й «закрутилося».

Мої фото почали прикрашати глянцеві видання, я брала участь у конкурсах краси, де отримувала різні титули. Співпрацювала з кіностудією імені Довженка, там і отримала свою першу маленьку роль у фільмі «Бізнес-план». Мені подобається моя робота. Багато років тому я зробила свій вибір і вважаю його правильним, використовую свої сили максимально. Хоча, звичайно, завжди є чого прагнути. Складність у тому, що не всі відразу знаходять справу, від якої захоплює подих і яка стає справою життя. Іноді для цього потрібно докласти дуже багато зусиль і довго чекати.

– Із чого ж складається базовий гардероб і базовий набір косметики моделі? Якого стилю дотримуєтеся в повсякденному  житті?

– Гардероб у мене дуже великий. Не можна сказати, що я шопоголік і купую все, що бачу, але гарні речі люблю. А базове вбрання на кожен день – щось зручне, тобто одягаюся і взуваюся так, щоб мені було комфортно: кеди, коросівки, джинси,  сорочка, кофта, курточка. Звісно, як і кожна жінка, маю і вечірні сукні, і класичні наряди. Загалом люблю класику.

Щодо косметики, то не можу сказати, що дуже люблю макіяж, його мені роблять завжди тільки тоді, коли проводимо фотозйомки. На кожен день користуюсь кремом, щоб підрівняти тон обличчя, підводкою і тушшю.

Якими якостями потрібно бути наділеною, крім вроди, щоб стати моделлю? Із чого має починатися ранок успішної жінки? Чи розвивається на Закарпатті модельний бізнес?

Про це та багато-багато іншого читайте у свіжому номері закарпатської газети «НЕДІЛЯ».

Купуйте свіжий номер газети «НЕДІЛЯ» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!

У продажу із 23 березня.

zakarpatpost.net

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)