Де на Хустщині легко і просто знайти роботу?

Проблема працевлаштування у нашому краї актуальна давно. Тим більше що на Закарпатті, де рівень корупції вважається найвищим в Україні, існує стереотип, що без знайомств чи без хабарів знайти гідну роботу неможливо

Звичайно багато хто, незважаючи ні на що, шукає місце під сонцем самотужки за оголошеннями в газетах, через Інтернет або через службу зайнятості. І зазвичай знаходить хороші вакансії.

Але все ж завдяки усталеній думці сусідів, друзів,родичів, знайомих про те, що за кордоном платять найбільше, найпопулярнішою альтернативою зайнятості вдома у нас залишаються заробітки.

Словацький перекладач-плиточник

Закарпатець Василь Рішко закінчив факультет романо-германської філології УжНУ. Має в доробку не тільки червоний диплом, але й чимало грамот за перемоги у міжнародних конкурсах, проте в рідному селі влаштуватися вчителем не зміг. Тож, прочекавши три роки і зрозумівши, що в сільській школі вакантне місце для нього з’явиться не скоро, вирішив розпочинати трудову діяльність у іншій сфері. Рік пропрацював адміністратором готельного комплексу, ще два – офіціантом у кафе, а далі подався світ за очі в Словаччину.

«Спочатку трудився підсобником, виконував найважчу роботу, яка тільки може бути на будівництві, потім – перейшов на швейну фабрику – розфасовував підошви для взуття, відтак – вивчив мову і здобув ще одну вищу освіту, – розповідає Василь. – Тепер маю гідну посаду в туристичному агентстві, працюю перекладачем, багато подорожую Європою. Додому приїжджаю тільки в гості. У Братиславі одружився, маю двох синів».

Та далеко не всім нашим заробітчанам таланить розпочати життя з нуля і досягти в чужій державі професійного чи особистого успіху. Багато хто так і фарбує перила, викладає плитку чи будує дачі з дипломами магістрів. Непоодинокими протягом останнього часу стали й випадки, коли наші «шукачі пригод» повертаються з далеких мандрів із пустими кишенями. Окремих, на жаль, привозять у Закарпаття в трунах, як це було в минулому році з бригадою лісорубів із Хустщини, яка загинула під час пожежі в Магадані.

Робота – через газету

Як правило, до служби зайнятості звертаються далеко не всі безробітні. У кожного для цього свої причини. Тож  найчастіше місце під сонцем закарпатці шукають самотужки – через газети.

Отже, ми звернулися за коментарем до редакції спеціалізованого видання – газети «Робота та навчання», яке допомагає як підприємцям підібрати кваліфікований персонал, фахівців різних спеціальностей, так і працевлаштуватися тим, хто шукає роботу або хоче навчатися.

За словами головного редактора Оксани Островерх, газету щотижня купують тисячі людей, в ній  представлено найбільшу кількість вакансій на Закарпатті.

«Найважче знайти вакантну посаду саме дипломованим спеціалістам, які мають відповідний багаж знань та гідно оцінюють власні професійні здібності, претендують на належну заробітну плату.  Проте для них також є досить цікавих пропозицій. Найбільше – для вчителів, психологів, банківських працівників та землевпорядників. Набагато ширший простір для самореалізації у представників робітничих професій. Зокрема, найчастіше роботадавці шукають швачок, барменів, офіціантів, кухарів, овочівниць, продавців, вантажників, бруківників, рамників, складальників та сортувальників деревини, – розповіла пані Оксана. – Для зручності, до речі, ми пропонуємо унікальні можливості клієнтам.  Для тих, кому потрібні працівники у Хусті та Хустському районі, приймаємо оголошення та рекламу одночасно у провідні закарпатські газети: «Закарпатські оголошення» і «Робота та навчання».  Адже це – дуже зручно та вигідно!».

Цікаво, що нещодавно в одній із соцмереж було проведено опитування серед закарпатської молоді щодо пріоритетів виробничої діяльності. Результати виявились досить очікуваними. Зокрема, 97 відсотків респондентів засвідчили, що вирішальним критерієм у пошуку роботи є хороша оплата праці, для 89 % – можливість чогось досягти, кар’єрний ріст, для 82% – повага в суспільстві. Що ж стосується власного матеріального становища, то більше половини опитаних вважають зарплату низькою і тільки дев’ятьох із 1387 учасників анкетування влаштовує оплата праці.

Тож для тих, хто прагне більшого, чи варто марнувати час на заняття, яке не є улюбленим?

Чи, може, варто ризикнути, і знайти кращу роботу?

Тим більше що привабливих вакансій дійсно багато.

 

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)