Як хустяни приймали крижану купіль

Одним із основних зимових свят є Водохреща, яке ще називають йорданським водосвяттям. І в язичницькій, і в християнській традиції воно означає очищення і вигнання всілякої нечистої сили. Тож протягом останніх років у цей день прийнято на берегах водойм влаштовувати масові купання. Хтось називає це  релігійним психозом, а хтось – загартовуванням. Очевидно одне – якщо людина вірить у те, що після занурення у крижану купіль стане здоровою, вона неодмінно зцілиться,  адже як казав Христос: «За вірою вашою воздасться вам!».

Отже, у Закарпатті традиційно вважається, що вона 19 січня чудодійна… і не тільки у річках, але й у водопровідних трубах.

А ще Водохреща – золота пора крижаних купелей для хустських моржів.

— Починати потрібно з коротких пірнань: роздягнутися, швиденько зайти у воду, розслабитися,  зануритись, вийти на берег і одразу одягатися. Таке пірнання не може завдати організмові ніякої шкоди.  Хоча загалом моржування – неціла непроста наука, – ділиться морж із восьмирічним стажем Дмитро Купар.  – Проте перед тим, як увійти у воду, слід виконати деякий ритуал. Роздягатися та одягатися потрібно починаючи саме з ніг. Це основне правило. Одягатися, до речі, треба, повернувшись лицем на підвітряну сторону, оскільки між лопатками людини знаходиться тепловий центр. Аби не переохолодитися, «засмагати» під морозним сонцем також  не варто.

Іще екстремал радить не вживати алкоголь, пити тільки чай або свіжо вичавлений сік фруктів.

— У такий день ми повинні покласти початок здоровому способу життя, – додає 67-річний чоловік. – Я завжди кажу: міцне здоров’я у людей – міцна держава. На Водохреща я заряджаюся позитивом, бо ж відомо, що вода наповнює нас силою та енергією.

Але найбільше про адреналінові ванни знає голова асоціації «Закарпатський морж» Богдан Дикий.

— Починаючи занурюватися холодну воду, початківці допускають ряд помилок, – наголошує пан Богдан. Перші кроки до загартовування слід робити від перших чисел зими до 5-10 лютого. Перший тиждень потрібно бути пильним, адже імунітет трішки послаблюється, особливо у тих, у кого є серйозні хронічні недуги. Проте не можна зупинятися. Найшикарніша пора для моржування, коли сніжок і сонечко й температура до мінус п’ять градусів. Ще один нюанс – як правильно роздягатися, одягатися, заходити у воду. Для цього є свої технологічні прийоми. Не можна розтиратися рушничком, не має значення, чи робити перед зануренням зарядку. Треба проводити розслаблення і релаксацію. Тоді всі фізіологічні процеси, які відбуваються в організмі гармонізують структуру терморегуляції. Ні одна фізична вправа не дає такий потужний кровообіг, як загартовування. Занурюватися достатньо на 5-10 секунд. При цьому вийшовши на берег, людина червоніє, а кров розходиться абсолютно усіма капілярами.

Щодо Водохреща у головного моржа області є своя думка.

Водохреща є і в римо-католиків, і у нас. У одних 6, у інших – 19 січня. Отже, і там, і там – свята вода. Тож що… Бог двічі по ній палицею б’є? Значить, існує якась закономірність, стверджує Богдан Дикий. – Я захистив кандидатську дисертацію і провів соціологічне дослідження. І в мене вималювалася восьмиконечна арійська зірка. Тобто, є літнє, осіннє, зимове і весняне рівнодення – як би стабільні періоди і є чотири стрітення: зими з весною, весни з літом, літа з осінню і осені з зимою. Саме в той час відбуваються здвиги у природі і виникають ризики захворювань тих чи інших органів. Я перевів життя людського організму до календарного сонячного циклу. Крім того, є й місячний. Але це вже надзвичайно тонкі речі. Вони є в моїх наукових працях. Наголошу тільки, що Земля зимою на 5 мільйонів кілометрів ближче до сонця, а влітку – на стільки ж далі. Оскільки вісь нахилена, то взимку у нас менше сонячного потоку, а на півдні – більше. Але від чого вода змінюється? Від температури? Ні! Від гравітації. Тож на мене, найбільш правильним є римо-католицький календар. А наш – праведний, але не зовсім правильний. Різдво ж на третій день після зимового сонцестояння настає саме католицьке. Ми до цих пір відзначаємо свято коляди, водимо козу, засіваємо жито. Давні українці жили за сонцестояннями. А вода свята не тільки взимку, але й влітку. Але 6 січня найсильніша гравітаційна взаємодія між Землею і сонцем. Це й є правильне Водохреща. Хоча триває цей період 20 днів, тому ми 19 січня його ще захоплюємо. Дивує інше. Коли людині щось розповідаєш, вона боїться, що від пірнання застудиться, захворіє, а коли починається модний тепер релігійний психоз – страх чомусь зникає. Тож краяни масово йдуть на річку, пірнають, виходять на берег і розуміють, що з ними нічого не трапилося. Значить,нічого не буде й якщо так робити щодня. Це – бар’єр зняття страху.

Слід зазначити, що в Хусті на Водохреща на узбережжях Ріки та Тиси збирається тільки кілька десятків моржів, які за будь якої погоди не зраджують принципам і занурюються у водойму, але й кілька сотень вірників на чолі з духівництвом. Священики радять не перетворювати  пірнання на шоу, а йти на узбережжя з чистими думками і думати про  саме дійство Хрещення Ісуса, а не про те, як похизуватися власними здібностями та витримкою перед знайомими.

До  речі,  освяченою водою зараз модно не тільки омивати тіло, але й окроплювати офіси, автомобілі, велосипеди, навіть гаманці. У певній мірі в сучасному світі старовинне свято перетворюється на ритуальне дійство із масою забобонів та магічних дій.

Прикро, але Ісус  Христос дві тисячі років тому занурювався у Йордан зовсім із іншими намірами.

Фото Романа Келемена

mediakhust.net

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)