Мирослав Калинич про історію Хуста, міні-скульптури та замковий колодязь

Хустський замок є однією з найвеличніших споруд міста над Тисою. Однак, на жаль, він досі недостатньо досліджений. Сьогодні ми поспілкувалися з людиною, яка цікавиться маловідомими сторінками нашої минувшини і для якої руїни фортеці є і джерелом натхнення і стимулом для досліджень.

Мирослав КАЛИНИЧ охоче поділився з читачами газети «Наш Хуст» власними науковими розвідками про місто, проаналізував окремі легенди та спробував показати краянам історичну правду.

Із чого почалося ваше захоплення вивченням історії Хустського замку? У дитинстві Ви мріяли стати істориком?

— А як ним не захоплюватися? Одна з наймогутніших фортець східної Європи! Він височіє над всією Хустською низовиною – могутній страж Соляної дороги. Істориком? Не мріяв, тим самих вельми розчарувавши  свою шкільну вчительку історії (усміхається – авт.).

Довкола замку багато легенд. Як гадаєте, яка з них є найбільш правдоподібною?

— Про золоту качку, яку кинули до замкового колодязя, а вона винирнула на березі річки Тиси. Замок оповитий низкою підземних ходів, як відомих, так і не досліджених. Історичним фактом є виділення значної суми коштів на розчистку колодязя – роботи велися більше 30-ти років! Можете уявити, скільки часу його копали? До речі, брати воду з замкового колодязя дозволялося лише під час облоги. Для потреб гарнізону воду привозили в величезних діжках.

Що найцікавіше вдалося дізнатися про замок?

— Усе цікаве. Найцікавіше  попереду : розглядається питання про реконструкцію або можливу консервацію цієї визначної пам’ятки. І те і інше, переконаний , піде лише на користь.

Ви є автором проекту першого міні-пам’ятника, який може з’явитися в Хусті. На жаль, міні-скульптур досі немає в Хусті. Хоч їх мають Ужгород,  Мукачево, навіть маленький Перечин.

Проект – сильно сказано. Скоріше ескіз, і можливо не найбільш  вдалий – сподіваюся на талант скульптора. З групою однодумців, впевнений, що встановлення міні-скульптурки славного опришка Григора Пинті  у міському парку відпочинку стене першою ластівкою, і з часом Хуст за туристичною привабливістю  не буде уступати Ужгороду та Мукачеву.

Як думаєте, кого було б доречно ще увічнити в металі крім Пинті?

— Молодого графчика Влада Цепеша Дракулу, який полюбляв приїздити до свого дідуся воєводи Драга – володаря Хустського замку?(сміх). Інколи історична правда не так цікавить туристів, але , парадоксально, вабить їх. А міні-скульптурку можна зробити хоч постолам ! Хуст велике село! Ще не так давно Закарпаття називали Африкою в центрі Європи. Історію треба знати, любити та робити висновки…

Крім замку в Хусті є багато інших цікавих місць. Що б Ви порекомендували відвідати туристам?

Звичайно Чеське містечко. Поки є можливість, а то наш менталітет перебудов та добудов скоро приведе до втрати автентичності цієї архітектурної пам’ятки. Червона гора, що оповита легендами теж заслуговує на окрему увагу.

Ви ще й художник і у Вас багато робіт, де зображено Хустський замок. Що в ньому надихає? Що ще подобається малювати?

— Велич.  Трагічна руйнація. Занепад. Перспективи відродження. Дотик до минувшини. Робіт багато – в основному  дарую їх іншим, або віддаю за символічну плату, аби компенсувати витрати на придбання матеріалу. Живопис –  заняття не з дешевих. Пишу – малюю все, коли є можливість. А про натхнення не вірте. Воно завжди є. У нас просто традиційно не вистачає часу, життя летить, ми його марнуємо на зовсім не важливі речі…

Які ще маєте захоплення, як любите проводити вільний час?

Звичайно живопис, шахи, теологія, невеличке підсобне господарство. Вільний час – піші прогулянки або сон.

Робота Мирослава Калинича “Хустський замок”

Що читаєте? Ваша улюблена книга?

— Фрідріха Ніцше, Ромена Ролана, наших колишніх співгромадян по Чехо-Словацькій республіці – Ярослава Гашека та Карела Чапека, з сучасних закарпатських – Дмитра Кешелю. Улюблена книга? Немає улюблених. Якщо прочитав – то хороша, якщо не подобається – то навіщо дочитувати.

Уявіть, що маєте  можливість подорожувати у часі. У яке століття, на який захід хотілося б потрапити?

— Всі історичні періоди мають плюси і мінуси. Звичайно хто не хоче поспілкуватися з Сократом? Якщо більш конкретно про захід – було б цікаво побачити реакцію на лист німецького маркграфа Арнульфа  до болгарського хана з проханням не відправляти  мораванам, його ворогам ( Великоморавська держава) сіль з Мараморошу – датований у Фульдських анналах (літописах) 882 роком задовго до приходу угорських племен на нашу землю.

Чи дивитесь телевізор, що подобається?

— Легка комедія, інколи політичне ток-шоу – посміятися над популістами та поплакати над виборцями – коли вже будуть голосувати головою?

Яку музику слухаєте?

— Практично не слухаю. Я слабочуючий.

Поділіться кумедною життєвою історією. Яка залишила слід у Вашому житті.

— Одночасно вступив до двох різних навчальних закладів. І мій вибір звичайно залишив слід у моєму житті. (усміхається – авт.).

— Торік Ви активно пропагували проведення фестивалю  Хустського замку. На жаль, влада проігнорувала цю пропозицію. Чи хтось підтримав наразі ідею і які ще маєте творчі мрії?

— Так, відповідне рішення Громадської ради при Хустському виконавчому комітеті, на пропозицію представника Благодійної організації «Благодійний фонд Степана Деркача» було прийнято одноголосно, про що навіть стало відомо консульству Угорщини, але з незрозумілих мені  причин влада втратила таку нагоду залучитися підтримкою та прославити рідне місто, зробити його більш привабливим для туристів.

Втратити таку нагоду, таку дату – 250-та річниця руйнації Хустського замку? Чвертьтисячолітня дата! Угорська спільнота вже кілька років поспіль успішно проводить фестиваль Габора Бетлена. Це чудово, але цього мало. А творча мрія?  Щорічний, традиційний, фольклорно-історичний фестиваль Хустського замку з цією владою, чи з іншою – менш заангажованою своїми закулісними інтригами.

— Спасибі за розмову! Нехай всі мрії стануть реальністю! Творчих та життєвих успіхів Вам!

Розмовляла Марина АЛДОН, mediakhust.net

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)