На Хустщині розпадається кожен другий шлюб, а матерями стають шістнадцятирічні дівчата

Шлюбний період у цьому році стартував. На жаль, торік його підсумки були не дуже втішними, багато пар, які поєднали долі, вже встигли розлучитися. Загалом на Хустщині останнім часом не надто поспішають під вінець. Тож якими були підсумки 2016-го і що нового у шлюбному законодавстві у 2017-му? Про це та інше газеті «Наш Хуст» розповідає начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Хустського районного відділу юстиції Оксана Росоха.

— Пані Оксано, одруження – це не просто угода між двома людьми, це – серйозна відповідальність на роки. Колись пов’язували долі вузами Гіменея на все життя, у сучасному світі – не завжди. Якою ж є тенденція одружень – розлучень у нас? Скільки пар створили нові родини і скільки розірвали стосунки у минулому році?

— У 2016 році нами було зареєстровано 835 шлюбів серед мешканців міста і району. Це трохи менше, ніж позаторік, коли одружилося 962 краян. А в 2014 року Хустським РАЦСом було укладено взагалі 985 шлюбів. Зараз почали оформляти стосунки дещо рідше, багато пар живуть, як кажуть, на віру.

Що стосується розлучень, то, як не прикро, їх стало значно більше. Торік розлучилося 390 пар… тоді як у 2015 році – тільки 312  (а в 2014 році – 309).

Тобто, теоретично виходить, що розпадається практично кожна друга родина.

Зараз життя стало досить напруженим, у молодих сімей часом немає власного житла, доводиться мешкати під однією стріхою з батьками. Вірогідно, однією з причин є саме це.

— А якого віку була наймолодша і найстарша пара серед тих, хто вступив до шлюбу у 2016 році?

— Наймолодші – шістнадцятирічні. Така тенденція зберігається вже досить тривалий час. А старших чомусь торік не було. Хіба що сорокарічні, але їх старшими назвати аж ніяк ще не можна. Адже раніше нерідко вступали в шлюб і ті, кому далеко за 60. Зокрема, найстаршою парою у 2015 році  стали 75-річний і 65-річна місцеві мешканці.

— А як щодо географії шлюбів? Чи одруження з іноземцями досі популярні серед мешканців нашого краю?

— Так. Але список країн дещо звузився. Зараз це – Чехія, Росія, Угорщина та Німеччина, позаторік же наші земляки знаходили собі наречених і в Словаччині, і в Італії, і в Іспанії, і в Польщі, і в Молдові, і в США. Траплялись навіть випадки, коли хустянки одружувалися з китайцями та японцями.

— Що можете сказати про демографічну ситуацію? Скільки народилося й померло краян торік?

— Як не прикро, та жінки почали народжувати рідше. Такого бейбі-буму, як у минулі роки зараз немає. Скажімо, у 2015 році нас світ з’явилося 1684 немовлят (426 – у родинах хустян), а в 2016 – 1588 (475 із Хуста). Для порівняння, у 2014 році народився  1481 малюк, у 2013 – 1886 дітей.

У той же час смертність у минулому році (як і в позаминулому) мало чим відрізнялася від народжуваності і склала 1543 осіб (у 2015 році – 1540).

— Якого віку у 2016 році були наймолодша та найстарша мами?

— Якщо позаторік наймолодшою мамою була 14-річна мешканка міста, до речі, як і в 2014 році, то у 2016 – дітородний вік трохи «постарішав». Наймолодшій мамі виповнилося 16 років. Щодо найстарших матерів, то останнім часом почали досить часто народжувати жінки після 40 років.  Скажімо, у 2014 році найстаршою мамою була 43-річна краянка,  у 2015 – народжувало чимало 45-46-річних жінок, а  торік – мамою стала 42-річна містянка.

Скільки мати дітей – справа глибоко індивідуальна, бо чужа сім’я, як кажуть – темний ліс. Утім яку найбільшу кількість наступників реєстрували краяни торік? І чи правда, що найбільше малюків, як правило, з’являється на світ саме серед ромського населення?

— Не завжди. А от багатодітних матерів у нас дійсно побільшало. Серед сімейних пар, які реєстрували новонароджених у 2016 році була родина, де з’явилась на світ одинадцята дитина (у 2015 році – у однієї з сімей народився дев’ятий малюк).

— Колись спостерігалася тенденція щодо зміни імені. Краяни часто обирали для себе нові імена. Крім того, торік світ сколихнула новина про те, що двоє українців змінили свої імена та прізвища на честь смартфона iPhone 7. Тепер у їхніх паспортах прізвище вказане як “Айфон”, а ім’я – “Сім”. Чи часто змінюють паспортні дані наші земляки?

— Протягом останнього часу дійсно з’явилась доволі цікава тенденція змінювати імена. Причини для цього у кожного свої. Та якщо впродовж 2010 року такою послугою скористалися всього 37 мешканців Хустщини, у 2011 році – 46, у 2012 – 64, у 2013 – 89, у 2014 – 180,  у 2015 – 110, то у минулому році – вже 134 осіб. Звичайно, Сьомим Айфоном ніхто себе не називав, але інколи краяни обирали доволі незвичні імена.

— А які ж імена були найбільш екзотичними? Як називали батьки своїх синів і доньок? Невже й далі в моді герої серіалів?

— Щодо імен, то найпопулярнішими торік були Олександр, Марк, Данило, Іван, Василь, Максим, Михайло, Юрій, Анна, Марія, Софія, Вероніка та Анастасія.

У той же час «переживають відродження» такі майже забуті імена Аліса, Натан, Назар, Арсен, Остап, Соломія.

Однак мешканці Хустщини часто вибирали для дітей і доволі незвичні ймення, зокрема, Султана, Жозефіна, Роксолана, Сулейман, Міхрімах, Дженіфер, Онобелло, Джульєтта, Марат, Ізабела, Емір і навіть такі непритаманні нашому регіону ймення, як Руфіна та Брюслі.

Та якби там не було, а екзотичні імена поволі починають втрачати популярність  серед закарпатців. Найчастіше усе ж наші краяни нарікають дітей церковними йменнями.

— Зараз видачею свідоцтв про народження у пологових будинках уже нікого здивувати не можна. А як із розрекламованою нині послугою – одруженням через Інтернет. Чи були в Хусті такі випадки?

— Ні. Жодного. Згідно з пілотним проектом, до слова, можна подавати заяву не лише на укладення шлюбу, але й на реєстрацію народження дитини, смерті, зміни прізвища або розлучення… не виходячи з дому. Для цього, правда, потрібно мати електронний підпис.

— Останньою новацією у сфері державної реєстрації актів цивільного стану є одруження за 24 години. В Ужгороді таким чином закохані вже стають на рушничок щастя. Зокрема, 4 лютого у стінах Закарпатської обласної філармонії, скориставшись послугою пілотного проекту, поєднала долі перша така пара. Наречені Тетяна Куцин і Збідад Рабія зібрали на весілля не тільки родичів, але й журналістів. Чи можуть розраховувати на такі привілеї хустяни?

— Так. Вони також можуть одружуватися Ужгороді. Проект працює і в Києві, Львові, Одесі, Херсоні, Маріуполі,  Сєвєродонецьку. Закарпатське обласне управління юстиції нещодавно саме завершило організаційні заходи для втілення в життя пілотного проекту «Шлюб за добу». Зокрема, визначено місця, де проводиться державна реєстрація шлюбу в рамках проекту. Це – обласний музей народної архітектури та побуту, академічний обласний театр ляльок і обласна філармонія.

При цьому основними перевагами проекту є спрощена процедура узаконення стосунків,  відсутність необхідності звернення до відділів ДРАЦС, проведення реєстрації шлюбу у зручний для наречених час та в місці, яке їм до снаги.

— А чи не призведе така поспішність реєстрації шлюбу до збільшення кількості розлучень? Адже їх і так чимало…

— Однозначно цього сказати поки що ніхто не може. У аналітиків з цього приводу своя думка, у психологів – своя, у політиків – так само своя. Хтось запевняє, що збільшиться відсоток фіктивних шлюбів. Але вони можуть укладатися за будь-якої схеми реєстрації. Висновки робити зарано. Але, гадаю, що якщо люди вирішують поєднати долі, то можливості зробити це скоріше багато хто тільки радіє. Та й часом у наречених виникають дійсно такі обставини, коли зволікати не дуже можна… Отже, хочеться вірити, що поріг сімейного життя наші краяни переступатимуть усвідомлено, незалежно від того, одружуються вони за добу, чи чекають на те аби одягнути обручки цілий місяць.

— Розірвання шлюбу також спростили?

— Ні. Цей процес залишається консервативним. Адже з розлученням не все так просто… Часто подружжя ділить між собою і майно, і дітей.

— Хочеться, звісно ж, аби краяни взагалі не розлучались, а всі шлюби були довгими і щасливими… Щире спасибі за розмову. Успіхів Вам у всіх справах.  

Розмовляла Марина АЛДОН, газета «Наш Хуст», ексклюзивно для  mediakhust.net

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)