Ділянка біля райради залишиться на балансі району – так вирішили депутати

222

Ділянка біля райради залишиться на балансі району – так вирішили депутати

У четвер, 23 червня, під час другого засідання четвертої сесії Хустської районної ради «слуги народу» вперше голосували за допомогою електронної системи. Були, звичайно, і ляпи, але всі  сімнадцять питань, винесених на обговорення, депутати таки розглянули. З порядку денного зняли лише звіт головного землерозподілювача району Юрія Липея, оскільки він більше не займає посаду начальника управління Держгеокадастру.

Народні обранці самотужки шукатимуть кошти на облагородження ділянки довкола адмінкорпусу райради

Дебати довкола території біля будівлі Хустської районної ради точаться ще від 15 квітня. На попередній сесії народні обранці відхилили пропозицію колег із міської ради щодо передання на баланс міста занедбаної земельної ділянки у середмісті. Додатково вивчивши всі нюанси, на голосування під час другого засідання четвертої сесії райради було поставлено питання у контексті не передачі землі на баланс міста а пошуків коштів на реконструкцію. Тож у проекті рішення йшлося: «Розглянувши лист Хустської міської ради від 3.02.2016 року та у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування», з метою збереження цілісності майна територіальної громади, районна рада постановила: 1. Звернутися до відповідних органів місцевого самоврядування, обласної державної адміністрації щодо надання субвенції з місцевого та обласного бюджетів для проведення робіт із реконструкції території, прилеглої до адмінбудинку Хустської районної ради. 2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію районної ради з питань туризму, землекористування, сільського господарства  та охорони навколишнього середовища».

Тож народні обранці підтримали проект і одноголосно проголосували за нього, фактично залишивши територію на утриманні райради. До речі,  під час зібрання йшлося про усну домовленість із міським головою Володимиром Кащуком  та головою Закарпатської обласної ради Михайлом Рівісом про те, вони нададуть кошти для реконструкції. До слова, реконструкції підлягає не лише територія у середмісті, але й скандальний Монумент Слави, який уже давно знаходиться у вкрай занедбаному стані.

444

Селяни отримають допомогу для ліквідації наслідків стихії

Одним із ключових питань під час сесії було і те, як компенсувати збитки краянам, які стали жертвами стихії 21 червня.

-Найбільше від граду постраждали два райони Закарпаття, зокрема, Виноградівський – більше 6 тисяч дворогосподарств та Хустський. На сьогодні попередньо вважається, що збитків зазнали близько 2 тисяч будинків, однак інформація ще уточнюється, – заявив голова Хустської РДА Назарій Павлій. – До речі, градом було пошкоджено не тільки приватні оселі, але й об’єкти охорони здоров’я, соціальні, культурні, освітні заклади. Тож весь резервний фонд обласної ради було спрямовано на ліквідацію наслідків лиха. Хустщина отримала 500 тисяч гривень.

До речі, із районного бюджету для допомоги постраждалим народні обранці виділили ще 150 тисяч гривень. Крім того, «слуги народу» вирішили просити кошти і від Кабінету Міністрів та Верховної Ради, проголосувавши за відповідне звернення.

Іван Пилипець заявив, що залишає посаду і їде до столиці

Начальник управління культури і туризму Хустської РДА Іван Пилипець під час звіту перед присутніми на сесії розповів про те, що саме було проведено працівниками культури на теренах краю протягом минулого та поточного року. Тож окремі депутати заявили, що слід подумати над тим, чи доцільно утримувати сільські бібліотеки в епоху інформаційних технологій та Інтернету. Мова йшла про скорочення чисельності бібліотечних установ із 30 до 10. Також пролунали зауваження стосовно заходів, які проводять  освітяни у будинку культури і при цьому сплачують за експлуатацію фактично районного закладу чималі гроші. Тому «слуги народу» проголосували за те, аби з сільських шкіл більше не брати відповідної плати. Говорили депутати і про доволі невтішну ситуацію з зеленим туризмом у районі.

До слова, Іван Пилипець подякував усім за співпрацю і зауважив, що покидає Хустщину, йдучи з посади керівника відділу, оскільки переїжджає до Києва, однак обіцяє повернутися… через 20 років.

Ой, дороги, пил і туман…

Розглянули народні обранці і внесення змін до бюджету, і питання призову на строкову військову службу , і Програму забезпечення безпеки й правопорядку та протидії  тероризму, контрабанді, нелегальній міграції, корупції й організованій злочинності, і стан автомобільних доріг…  Між іншим, саме незадовільна якість автошляхів викликала чимало зауважень з боку присутніх на пленарному засіданні.

Слід зазначити, що зауваження депутатів щодо катастрофічного стану дорожніх артерій справді слушні, адже на їхній ремонт щороку виділяються кошти, але при цьому дороги стають не кращими, а все гіршими і навіть якщо окремі з них дійсно ремонтуються, то не на совість. До речі, зі слів голови Хустської районної ради Олександра Пацкана, представників служби автомобільних доріг у Закарпатській області керівництво району вже неодноразово запрошувало на сесії, однак шляховики щоразу ігнорували такі прохання. Між іншим, як заявив насельник райДУ Дмитро Маді, у цьому році підприємство, яке він очолює, на ремонт дорожнього покриття не отримало ще жодної копійки.

Не обминули увагою народні обранці і питання земельних ділянок у Стеблівці та в інших населених пунктах району. Тож вирішили звернутися в робочому порядку до управління Держгеокадастру в Закарпатській області із вимогою скасувати рішення щодо виділення землі поза межами населених пунктів на території Хустщини і у подальшому погоджувати подібні «присуди» із сільськими громадами.

Закриття дільничної лікарні в Горінчові – катастрофа для села

Так вважають представники чотирьох територіальних громад, які звертаються в Горінчові за лікарською допомогою (Горінчова, Березова, Монастирця і Нижнього Бистрого).

-Закриття сільських медичних закладів  – це людський біль, адже замість системної роботи, направленої на забезпечення належних умов і матеріально-технічного забезпечення діяльності медичних установ, реформування в галузі зводиться до скорочення кількості лікарень,  амбулаторій та персоналу, – зазначила Монастирецький сільський голова Людмила Довгій. – Адже коли в населеному пункті, для прикладу, закривається дитсадок, треба чекати, як мінімум 15 років, аби його знову відкрити. Так було в Монастирці. Тому не можна допустити ліквідації лікарні в Горінчові.

-Усіх лікарів амбулаторії переведено до Хустської райлікарні, – підкреслив начальник відділу охорони здоров’я Хустської РДА Віктор Бабич. – У приміщенні ж медичної установи буде створено хоспіс. У районі не вистачає для медицини 10 мільйонів 600 тисяч гривень лише для виплати зарплат. Ми повинні думати, на чому заощадити. На утримання ж лікарні потрібні гроші. Лише 800 тисяч на рік ми платимо за енергоносії.

Після жвавих дебатів депутат Петро Пригара із Нижнього Селища висунув пропозицію категорично заборонити закривати лікарню. Інші народні обранці одноголосно його підтримали.

Що ж буде з хоспісом, правда, «слуги народу» навіть не обговорювали, хоча Хустщині він потрібен, адже є чимало хворих, які вважаються безнадійними і які в останні дні життя потребують бодай морального полегшення.

Говорили народні обранці й про заміну аварійних елекроопор, перерахування пенсій, допомогу людям із обмеженими фізичними можливостями та про використання природних ресурсів у районі.

mediakhust.net

 

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)