Олександр Пацкан любить спорт, відпочинок на природі та відвертість у людях

2
Олександр Пацкан любить спорт, відпочинок на природі та відвертість у людях

Голова Хустської районної ради Олександр Пацкан – людина хоч і молода, але не нова у політиці. Раніше обирався депутатом райради, працював помічником народного депутата України, займав посаду заступника голови райдержадміністрації. Він – особистість цікава і незвична, надзвичайно комунікабельний, відкритий, завжди готовий до конструктивного діалогу та пошуків компромісних рішень. Сьогодні у нашій редакційній кав’ярні очільник краю розповість про свої захоплення, власну родину та погляди на життя.
-Як кажуть, дитинство є майбутнім фундаментом характеру та й вчинків людини. Олександре Михайловичу, якими найяскравішими дитячими спогадами можете поділитись?
-Чомусь зараз мені пригадується саме епізод, як ми з хлопцями ходили з вертепом колядувати. У ті часи це було заборонено, тож можна було «нарватися» на серйозні неприємності з боку керівництва школи. Нас зупиняли, пояснювали, що цього не можна робити, однак ми нікого не слухали. Я щороку дуже чекав на Різдво, любив і зараз люблю це свято… як і Пасху… У церкву залюбки ходжу й тепер. Стараюся побувати на службі кожну неділю. Правда, на жаль, із-за зайнятості не завжди вдається.
-Що вплинуло на вибір фаху в житті?
-Я людина, яка постійно перебуває в русі, бо рух – це життя. Тож мені завжди імпонував спорт, незалежно від видів – і футбол, і хокей, і теніс, і баскетбол… Хоча футбол був мені найбільше до снаги. Саме у галузі фізичної культури я бачив своє майбутнє, прагнув пропагувати спорт і здоровий спосіб життя. Тому пішов вчитись до Львівського державного інституту фізичної культури і спорту. Однак маю й другу вищу освіту – закінчив факультет міжнародних відносин Київського славістичного університету (наразі він називається Східноєвропейський університет). Відтак у мене з’явилися й інші захоплення.
-Чи захоплюєтесь спортом зараз?
-Так. Стараюся постійно тренуватися. Збираємося разом з іншими поціновувачами футболу два рази на тиждень. Граю на першість області, маємо свою команду, яка називається «Старт» (Золотарево). Я є її президентом. Ми, до речі, нерідко займаємо призові місця. Переконаний, що спорт людину дисциплінує, загартовує, не дозволяє розслаблятись, вчить долати перепони, дозволяє завжди бути в тонусі.
-Розкажіть щось про родину, близьких людей. Чи маєте братів, сестер.
-Моя родина – це батьки, брат Михайло, дружина Віталія і дочечка Олександра. Батько постійно їздив на заробітки, але вмів знаходити час і на моє виховання. Мама – вчителька. Я, до слова, дуже вдячний батькам, які завжди вчили мене жити справедливо, по совісті, поважати людей, радили поступати з іншими чесно, навіть, якщо треба, нехтуючи власними інтересами. Вони з мене «виліпили» саме таку людину, якою я зараз є.
-Чи багато у Вас друзів?
-Дуже багато. Я їх дуже люблю і поважаю і дякую за те, що вони є. Все, чого я досяг, у першу чергу, завдячую їм. Ми з ними, як одна велика сім’я, вони постійно мені допомагають, спільно працюємо для того, щоб отримати певний результат.
-Як любите проводити вільний час? Які маєте захоплення?
-Передусім, як уже казав – спорт. Крім того, люблю подорожувати, пізнавати щось нове, їздити, вдихати свіже карпатське повітря на повні груди. Особливе задоволення отримую від мандрівок на природу. Подобаються походи в ліс, збирання грибів. Загалом будь-який дотик до довкілля дозволяє відчути справжню насолоду життям.
-Вам доводиться часто приймати важливі рішення. Чи легко наважуєтесь у житті на рішучі кроки?
-Я постійно приймаю непрості рішення. Інколи це робити справді важко, однак доля постійно «підкидує» нам такі обставини, коли мусимо робити вибір. Скажімо, рішення щодо посади, яку зараз займаю, мені давалось важко, оскільки під час виборів по своєму округу я ще й прошов до депутатського складу обласної ради. Тому коливався між тим, що обрати. Сподіваюся, що я поступив правильно і зможу докласти максимум зусиль заради покращення життя рідного краю. Принаймні, робитиму все можливе задля цього.
-Як вважаєте, які основні риси характеру Вам притаманні?
-З мого боку буде неетично говорити про себе. Крім того, самому оцінювати себе дуже важко. Краще хай про мій характер скажуть інші.
-Вірите у здійснення мрій?
-Вірю. Кожна людина мусить вірити у щось добре, позитивне, ставити перед собою якусь мету. Потрібно просто «бачити» те, чого хочеться досягнути. Однак мої мрії реальні, а не якісь абстрактні, нездійсненні. Це – прості людські прагнення. У першу чергу, хочеться, щоб усі були щасливими, щоб рідні і друзі були здоровими.
-Що найбільш цінуєте і не любите в людях?
-Найбільше люблю відкритість, коли людина каже те, що хоче, що думає, без подвійного змісту і без лицемірства. Поважаю чесність і порядність. Проте не подобається в інших фальш. Краще почути щось негативне, ніж отримати «удар в спину».
-Чи є у житті щось таке, чим Ви пишаєтесь найбільше?
-Напевно, те, що мені вдалося об’єднати довкола себе хорошу команду однодумців для злагодженої роботи, для досягання спільної мети. Сподіваюся, це відобразиться на покращенні добробуту району. Не хочеться переводити розмову у площину політики, чи якоїсь конкретної партії, але ми дійсно досягли вагомих позитивних результатів.
-А що б Ви змінили в житті?
-На жаль, я багато чого у площині держави змінити не можу, але хочеться, аби Україна процвітала, завдяки трудолюбивому населенню стала справді високорозвиненою європейською державою, щоб люди мали вдома роботу, достойні зарплати, не їхали за гіркою «копійкою» на чужину, роками не бачачи дітей та батьків, щоб кожен міг знайти себе у рідному населеному пункті. Надіюся, що та революція Гідності, яка відбулась у Києві і учасником якої був я сам нарешті дасть гідні сходи. Хочеться, щоб краяни відчували не розчарування, а надію на краще, а також – щоб нарешті припинилися військові дії на Сході, щоб у країні запанували мир і злагода.
-Якою бачите Хустщину в майбутньому?
-Одназначно, тільки європейською. Як не прикро, та наразі ми дуже відстаємо як від деяких інших районів області, так і від інших країн у цілому. Маю на увазі не місто Хуст, а район. Тож хочеться в найближчій перспективі знаходити інвесторів, залучати кошти і піднімати економіку краю.
-Спасибі за розмову і щиро бажаю, щоб усі намічені плани неодмінно втілились у життя.
Розмовляла Марина ШТЕФУЦА

mediakhust.net

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)