Злодії змінюють тактику крадіжок. Кібер-пограбування

1

Злодії змінюють тактику крадіжок. Кібер-пограбування

Останнім часом все більше правопорушень скоюється не в реальному, а у віртуальному просторі. Змінюються реалії життя, змінюються і «тонкощі» роботи» охочих поживитись за чужий рахунок. Тож не дивно, що все більша кількість краян стають жертвами зловмисників, яких навіть не бачили.
Хустянку «обчистили» на більш ніж двадцять тисяч гривень
Тільки з початку 2016 року у Закарпатті зареєстровано 176 випадків шахрайства. Найчастіше це – банківські операції з картками, при чому потерпілі самі переказують злодіям кошти… і чималі!
Пані Тамара з Хуста нещодавно вирішила продати крам через Інтернет. Хоча про кібермахінації жінка чула не раз, та все ж вирішила ризикнути. Покупця, звісно, не знала, втім думала, що стати жертвою зловмисника може тільки той, хто хоче щось придбати через сайти неіснуючих магазинів. Тож коли жінці зателефонувати буцімто працівники банку, аби отримати згоду на переказ коштів, вона довірливо підтвердила операцію. Після цього пролунав ще один «банківський» дзвінок і жінка продиктувала номер карточки.
-Далі почалися різноманітні психологічні маніпуляції, – пригадує мешканка міста над Тисою. – Невідома людина пояснювала, що саме мені робити. Лише пізніше я збагнула, що то шахраї. Проте, на жаль, було вже пізно.
Пані Тамара негайно зателефонувала на гарячу лінію, аби заблокувати «платіжку». Однак 5 тис. грн. від неї на той час уже поцупили. Крім того, зловмисники встигли ще й активувати «кредитку» жінки і оформити на неї кредит, вартістю 16 тис. грн.
Хоча жінка написала заяву і в банк, і звернулася до поліції, винних поки що не знайдено. Наразі тривають внутрішні розслідування, а в той же час позику, яку пані Тамара не брала, потрібно гасити.
Як не прикро, та подібних випадків безліч. Більше того, злодії не нехтують навіть рахунками хворих дітей і кладуть гроші від тих, хто перебуває на межі життя і смерті. Торік у місті над Тисою трапився саме такий неприємний інцидент. До речі, лише в мережі одного з банків у області у 2015 році було проведено майже п’ять десятків подібних махінацій.
Як вберегтися від невидимих бандитів?
Способів не потрапити «на гачок» віртуальних злодіїв багато, однак головне – ніколи і нікому не розголошувати у телефонному режимі особисті дані. Колишній керуючий справами одного з державних банків, юрист Василь Білич радить краянам не повідомляти нікому ні номер телефону, до якого «прикріплено» рахунок, ні пін-кодів, ні інших реквізитів.
-Ніколи працівники банківської установи не роблять жодних актуалізацій по телефону. Якщо вам поступив подібний сумнівний дзвінок, кажіть, що можете надати дані виключно лише у відділенні банку, – рекомендує пан Василь. – Пропрацювавши у банківській системі майже два десятиліття, знаю, що шахраї мають в «арсеналі» цілі схеми «електронних» пограбувань. Найчастіше це – дзвінки літнім людям з проханням повідомити особисті дані. Відтак зловмисники з легкістю блокують мобільний телефон і знімають із картки жертви усі гроші. Іншим доволі розповсюдженим варіантом є «пограбування» через Інтернет-магазини. Це і підробка порталів відомих віртуальних крамниць, і система оголошень та сайтах купівлі-продажу. Не варто відгукуватися і на сумнівні смс-повідомлення або спам, що надходить на електронну пошту з проханнями заповнити спеціальну анкету за посиланням. Для власної безпеки бажано підключити смс-банкінг і відслідковувати всі операції з карткою.
До речі, як наголошує Василь Білич, навіть при очевидній невинності жертви, якщо доведено, що людина добровільно повідомляє шахраям свої особисті дані, взяті кіберзлодіями кредити доводиться гасити самим же потерпілим.
У той же час, якщо все ж вину «електронного крадія» вдається довести, то проти нього може бути порушене кримінальне провадження за статтею 190 КК України «Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)», що
карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Слід зазначити, що торік вину однієї з подібних шахрайок було доведено Хустським райсудом. І хоч Феміда була до жінки поблажливою і обрала для неї покарання у вигляді умовного терміну, збитки жертвам зловмисниця усе ж відшкодувала.
До речі, у межах держави у 2015 році було розкрито більше восьми сотень кіберзлочинів, у тому числі виявлено 185 злочинних угруповань, що займалися «електронним» шахрайством. Тож, як кажуть, як би не вмів злодій красти, то не мине напасті, бо немає нічого такого таємного, що б не стало явним.

mediakhust.net

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)