На дієті

Зрозуміла баба Анця, що набрала зайвих кілограмів. Вирішила, що потрібно раціон харчування змінювати.
-Сідаю я на дієту, – каже онучці.
-Лиш не застудися, бабусю, – відповідає їй Марія.
-Як то? Што має общого простуда з дієтов? – дивується стара.
-Та я теж якось уже сиділа на дієті, – відповідає онучка. – Простояла цілу ніч біля холодильника, на курку дивлячись, от і занедужала… від холоду.
-Іду я до дохтора, – впевнено заявляє баба, – А то сама не знаю што май ліпше їсти. Най ми порадит штось розумноє.
Зібрала валізи, сіла в маршрутку і поїхала до Хуста. Заходить до кабінету, вітається.
-Ви вже пробували боротись із зайвою вагою? – цікавиться лікар.
-Провбовала. Сном.
-Як то? – не може зрозуміти ескулап.
-Та так. Аж скоро звечера ляжу, засплю, то до рана пиріжки не йзім. Аж нет, пустий танжер до рана.
-А віджиматись ви пробували?
-А ото поможе? – ніяковіє баба. – Докідь хазяйство обийду та так ся науджимаю, пане дохтор, што й сили вже ниє.
-Та ні. Не так. Хочете їсти, відіжміться десять разів, – ділиться «секретами» лікар. – По-перше, апетит зникає, а по-друге, руки так будуть труситися, що до рота й половину їжі не донесете.
-Стара я вже до того, – важко зітхає баба.
-А коли ви вирішили, що худнути треба?
-Коли того тижня чекалам автобус і якась жона ми порадила файний родом у Мадярщині, – каже баба Анця.
-А ви обруч спробуйте крутити, – дає пораду ескулап.
-Нєт. Не можу. Я просто не влізаю у нього, – з гіркотою у голосі відповідає стара.
-Тоді пробуйте повертати голову зліва направо і справа наліво.
-Ще такоє не чулам, – радіє баба Анця. – А як часто?
-Кожного разу, коли їсти хочете, – усміхається чоловік.
-Нє, так я з голоду умру. Радьте ми штось ліпшоє, паночку.
-Тоді переходьте на триразове харчування.
-Айбо я й так їм три раз на динь.
-Ви мене не зрозуміли. Тепер вам їсти доведеться тричі на тиждень – у понеділок, середу і суботу.
-Ой, не удержу. А бурш нич не можете предложити?
-Можу. Ідете в аптеку й купуєте пластир.
-А куди го ліпити?
-На рот. Щоразу, коли їсти хочете.
-Розумієте, пане дохтор. Я дуже смачно готую. І много. А коли мої домашні не можут усьо ізісти, я за ними доїдаю.
-Так свиню собі купіть.
-Ви што хочете сказати, оби я й за нив доїдала? – дивується баба Анця.
-А дід що вам каже? Йому заважає ваша зайва вага?
-Та нєт. Нич не каже.
-Тоді йдіть собі, бабко, додому і не переймайтеся, – радить лікар.
-Добре кажете, паночку, – заспокоюється стара. – Аж дотепер жилам товстов, буду й дале. Головноє, оби ня нич не боліло.
Вернулася баба в село і наїлася борщу прямо з каструлі.
-Аж не з мойої тарілки, колорії й так не считаються, – вдоволено промовила стара.

mediakhust.net

 Кожні два тижні читайте пригоди Бавби Анці у газеті “Наш Хуст”

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)