Медична недореформа, оздоровче недофінансування та недоспеціалісти широкого профілю

16196

Медична недореформа, оздоровче недофінансування та недоспеціалісти широкого профілю

Звичайно, зміни в системі охорони здоров’я потрібні, адже хворі часто нарікають на хабарництво та низький рівень послуг, не надто довіряють лікарям. Однак нововведення потрібно запроваджувати обмірковано та поступово, а не одним «розчерком пера» ламати одразу всю систему. Крім того, уряду варто б поцікавитись у самих медиків їхнім баченням реформ.
«Чорні діри» реформи
Фактично суть «ноу-хау» полягає у створенні Центрів первинної медико-санітарної допомоги. Тобто, з нового року у селах працівників амбулаторій та ФАПів звільнено і оформлено на роботу у Центр, який знаходиться у Хусті. На його утримання, між іншим, у районному бюджеті передбачено 17 522, 3 тис. грн. При цьому керівників закладів первинної ланки відтепер понижено на посадах і переведено у «розряд» завідувачів, що відповідно, не могло не вплинути й на зарплати. І це у той час, коли все дорожчає!
Крім того, знову «пішла» епідемія на сімейних лікарів. Однак далеко не всім медикам вдається «безболісно» перекваліфікуватись. Скажімо, терапевту у 50 років вивчати педіатрію «з нуля» важко, а до пенсії ще далеко. Звичайно, колись лікарі були справді універсалами і ескулап міг обслуговувати все село, знаючи про недуги кожного абсолютно все. Утім зараз така поспішна «зміна орієнтації» може закінчитись тим, що з’явиться цілий «загін» недоспеціалістів, від чого найбільше постраждають тільки пацієнти. Лікарняні, між іншим, у сільських населених пунктах, відтепер також не видаватимуть, за будь-якими довідками краянам доведеться їхати до Хуста.
У той же час із високих трибун урядовці заявляють, що реформа заохочує професіоналізм і що заклади охорони здоров’я повинні навчитись самостійності. Фактично держава відмовляється фінансувати застарілу систему ліжкомість… правда, натомість, ніхто з чиновників не пропонує нічого путнього. Медичні заклади тепер повинні навчитись ґаздувати самотужки і мають право вибрати статус державного прибуткового чи неприбуткового, або ж комунального підприємства, а у майбутньому запроваджувати принцип оплати послуг. Проте мова йде не про страхову медицину…
А що чекає на пацієнта?
На утримання установ охорони здоров’я, що фінансуються з районного бюджету у 2016 році передбачено витратити із загального фонду 76516,7 тис. грн., зі спеціального фонду – 980,0 тис. грн. за рахунок власних надходжень. Крім того, на утримання закладів спільного користування з міського бюджету планується залучити ще 20559, 2 тис. грн. Звичайно, цього для задоволення потреб медичної галузі Хустщини замало.
Цікаво, що видатки на придбання продуктів харчування у районі становлять 1 800,0 тис. грн., тобто, щоб нагодувати одного хворого, потрібно скласти таке меню, аби вкластися в 15, 06 грн. на добу, для «туберкульозників» виділено трохи більше – 20 грн. в день, при нормі – 25 грн. При цьому, у минулому році добова вартість харчування на одного пацієнта складала 16, 94 грн., а для хворих на туберкульоз – 22, 88 грн.
Ситуація з ліками ще гірша. Якщо у 2015 році вартість медикаментів на 1 людину складала 22,88 грн., то в цьому – тільки 21,58 грн. Спеціальні програми також недофінансовуються. Скажімо, для забезпечення безплатними медикаментами населення пільгових категорій замало 944,8 тис. грн., для заходів боротьби з туберкульозам – 4,0 тис. грн. є взагалі смішною сумою, для забезпечення інсуліном хворих на цукровий діабет 400,0 тис. грн. також недостатньо, а 411,1 тис. грн. на заходи з лікування онкологічних пацієнтів є, м’яко кажучи, краплею в морі, адже за ці гроші можна прооперувати чи провести хіміотерапію від сили двом мешканцям краю, у той час, коли від страшної недуги в районі щороку помирають сотні людей!
Звичайно, депутати самі розуміють, що ситуація з фінансуванням медицини є катастрофічною. Однак щось змінити на низькому районному рівні неможливо без «благословення» зверху. Утім найгірше, що реформа найбільше позначиться на самих краянах, які будуть ще рідше звертатися за медичною допомогою…. Адже реформу треба починати не з «урізання» бюджету, а, в першу чергу, із закупівлі лікарським установам нормального сучасного обладнання, аби ескулапи мали з чим працювати, а пацієнти не втікали оздоровлюватися за кордон.
Марина АЛДОН

mediakhust.net

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)