Що можна купити у Хусті на один прожитковий мінімум?

thumb_117446_news_m

Що можна купити у Хусті на один прожитковий мінімум?

Прожитковий мінімум – поняття відносне, бо не співпадає ні з розміром мінімальної пенсії, ні мінімальної зарплати, однак офіційно під поняттям слід вважати вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження здоров’я набору продуктів харчування, а також непродовольчих товарів та мінімального спектру послуг, потрібних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Наразі прожитковий мінімум у нас складає 1218 гpн.
Продукти дорожчають – гаманці порожніють
Спробуємо підрахувати, чим можна харчуватися протягом 30 календарних днів за 1218 гривень. Якщо щодня вживати тільки продукти першої необхідності, то за місяць можна купити 30 хлібин (10*30=300 грн.), 15 кілограмів макаронів (15*15=225 грн.), 10 кілограмів картоплі (6*10=60 грн.), 30 літрів молока (8*30=240 грн.) та кілька пачок валідолу… Тож про який харчовий набір думають наші урядовці, коли за прожитковий мінімум людина не може собі дозволити купити кілограм м’яса, рибу, овочі та фрукти… навіть мінеральну воду… А з чого платити комунальні послуги? А як із порожніми кишенями йти хворій людині до аптеки, коли ліки так само чи не щомісяця стають дорожчими… Риторичних питань, на жаль, більше, ніж відповідей.
Якщо ж купувати найдешевше куряче м’ясо (58 грн. за кг), то всього 21 кілограм дієтичного продукту (рівно стільки можна придбати за 1218 грн.) повинен компенсувати всі інші компоненти меню, у тому числі й хліб. Замінити ж рибою м’ясо не вигідно, бо вартість свіжозаморожених «водоплаваючих» набагато вища.
Тож про які норми здорового харчування можна говорити, коли у людей не вистачає грошей навіть на найнеобхідніше… Склад споживчого кошика, відповідно до закону, потрібно переглядати кожні п’ять років. Теперішній же перелік продуктів наші «слуги народу» востаннє змінювали на початку століття.
Одежа чи лахміття?
Вартість пари джинсів сьогодні – не менше 200 гривень. Одна кофтина вартує так само. Взуття – від 150 грн. до кількох тисяч… Тож чи часто можна собі дозволити придбати якусь одежину із прожиткового мінімуму? Скільки потрібно заощаджувати на пальто, якщо його вартість складає від 1000 гривень? А скільки років накопичувати гроші на шубу? Утім одяг є товаром першої необхідності, а не розкоші, як скажімо, золоті каблучки, кулони чи автомобілі. Навіть купуючи речі в секонд-хенді, з прожиткового мінімуму одягнутись все одно не можна.
А коли молода сім’я винаймає житло, за яке теж щомісяця потрібно вносити відповідну плату… А якщо слід оплачувати проїзд на транспорті, або заправляти власного «залізного коня» (грошей вистачить всього на п’ять літрів бензину)? А коли ще треба поповнювати рахунок мобільного телефону… До речі, для особистої гігієни необхідні ще й мило, шампунь, зубна паста та інші миючі засоби… Як не прикро, усі ці важливі деталі, як і додаткові витрати на потреби дітей, скажімо, на шкільне приладдя, оплату різноманітних секцій, гуртків також ніхто не враховує.
В уряді, звичайно, визнають, що прожитковий мінімум наразі занижений, що не відповідає реаліям сьогодення… що ніхто не зважає на девальвацію вітчизняної валюти, підвищення цін та вартість комунальних послуг, що замість нещасних 1218 гривень нині він мав би бути, як мінімум, чотири тисячі. До слова, за стандартами ООН, якщо людина витрачає на проживання та продукти харчування менше 5 доларів на день і менше 150 доларів на місяць, то вона живе за порогом бідності. Виходить, що у нас більше, ніж 80 відсотків населення – жебраки… майже як у африканських державах…
Тож боротьба з безгрошів’ям перетворюється для наших краян у щоденний бій за виживання, адже від прожиткового мінімуму залежить розмір зарплат, пенсій, стипендій. А про закордонні подорожі за трохи більше ніж тисячу гривень взагалі годі й мріяти…

«Наш Хуст»

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)