Як зимують мешканці краю?

e7d4e6821552

Як зимують мешканці краю?

Багато хто з краян заздалегідь підготувався до випробувань на «холодостійкість», встановивши альтернативні котли чи інші види опалення.
-Я виготовляю спеціальні грубки. Не такі, як раніше, з кахлю, а з цегли, декоративні. Ними, за наявності димоходів, можна обігріти всю оселю. На три кімнати досить одного подібного «диво-пристрою». Моя «пічка» дуже економна, споживає мало дров, натомість дає тепло, як котел. Крім того, думаючи про те, як зимуватимуть люди на Донбасі, як спатимуть наші воїни в землянках та альтанках, відчуваю в себе вдома ще більший комфорт, – каже хустянин Данило Томишин. – Переконавшись у ефективності мого пристрою, навіть сусіди почали замовляти собі такі ж. Двом, до речі, вже встановив.
Шляхом подібних експериментів намагаються знайти вихід зі складної «газової ситуації» і інші мешканці міста.
-Ми встановили камин, із нього у всі приміщення відведено спеціальні вентиляційні канали. Будинок у нас досить великий, за газ не доплатились би. Хоча й так купили чотири машини дров. Може, й цього не вистачить, – нарікає пані Марія.
-Чотири роки тому з газу перейшли на електроопалення. Утім світло зараз теж подорожчало. Тому цього літа придбали собі економний твердопаливний котел, – стверджує пан Валентин. – Хоч щось, та таки зекономимо на опаленні.
У селах, де, здається, ліс росте прямо на городі, ситуація теж не краща, адже самовільні вирубки караються згідно з законом, тож ризикувати і вирубувати дерева охочих не багато, бо як запевняють у Держлісгоспі, ніяких квот для самовільної вирубки дерев населення не має. Тому зазвичай тіньова заготівля дров краянами, у лісових масивах проходить підпільно.
-Дрова заготовив, вирізавши в саду десять старих дерев, – усміхається Василь Вовчок із Нижнього Бистрого. – А якщо серйозно, то газу в мене ніколи й не було, зимувати звик у напівмерзлоті. Та переважно купую вугілля, спалюю старе гілля чагарників і все, що не так лежить.
Дехто ж із мешканців Хустщини навіть самотужки вчиться виготовляти біопаливо.
-Роблю спеціальні брикети із соломи, горіхового лушпиння та вугілля. Тепловіддача у багато разів вища, та й дешевше виходить. Було б більше вільного часу й на продаж зробив би. Крім того, пробував створити й біомасу із недовикористаної продукції – соломи та відходів тваринництва. Теж «гріє» непогано, – переконує липчанин пан Дмитро.
Однак серед краян залишаються такі, хто й надалі грітиметься природним газом, незважаючи на його фантастичне подорожчання і «копійковий» розмір субсидій.
– Я живу у квартирі багатоповерхового будинку, тож встановити серед однієї з кімнат грубку не маю можливості, – ділиться думками мешканець міста над Тисою Олексій Кузьмук. – Уже тепер у приміщенні, де спить дитина, вмикаємо електрообігрівач. Скільки платитиму за «блага цивілізації», коли стовпчики термометрів опустяться нижче позначки 15-20 градусів, поняття не маю, але намагатимусь заощаджувати й надалі.
У свою чергу, державні установи Хустщини до зими готові. Зокрема, зі слів в.о. начальника відділу житлово-комунального господарства Хустської РДА Василя Чопея, цьогоріч у школах району було встановлено 9 твердопаливних котлів. Що ж стосується населення, то багато хто оформив спеціальні кредити на утеплення житла та перехід на сучасне енергозберігаюче обладнання.
А от у Хусті, з метою економії газу, відмінено осінні та весняні канікули, натомість зимові триватимуть цілий місяць. У навчальний же період, як запевняють у мерії, діти точно не мерзнутимуть, класи обігріватимуться.
І все ж, би там не було, а зима на нас однозначно чекає нелегка, адже за прогнозами синоптиків січень-лютий будуть дуже холодними…

«Наш Хуст»

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)