Спогади очевидця про Майдан

1006377_10202029787645073_1594062464_n

Спогади очевидця про Майдан

Від початку Революції Гідності минуло два роки. Ціною власного життя у ті криваві дні наші земляки відстоювали ідеали свободи. Між активістами-пікетувальниками були й хустяни, справжні борці та патріоти. Василь Полажинець – один із тих, хто разом з іншими краянами під українським прапором із написом «Хуст» свідомо поїхав на столичний Майдан, аби підтримати вимоги протестуючих.
-Мені хотілося змін, – каже Василь. – Україна занепадала і просто неможливо було всидіти вдома… Свідомим українцям закривали роти, процвітала корупція, паплюжилась національна культура і забувалась історія. При владі були злодії і продажні депутати, які готові були спаплюжити, зрадити власну державу.
Молодого хустянина не лякав ні кривавий розгін студентів, ні події на Грушевського, ні розстріли на Інститутській, він був готовим до будь-якої розв’язки подій…
-Для мене особисто було найбільш жахливим, коли ми приїхали у Київ і зранку довідалися, що Майдан штурмували, що є навіть загиблі, – пригадує 28-річний митець і музикант. – Душу переповнювали надзвичайно неприємні відчуття. Особливо було тривожно, коли до нас увірвався «Беркут» і розбомбив медпункт, де на той момент перебували поранені. Після того випадку протистояння не припинялися аж до ранку. «Беркут» атакував Європейську площу, навіть зігнав туди БТР із вул. Грушевського. Ми тоді до півночі пробули на лінії протистояння. Мало хто у ті миті міг передбачити, що невдовзі житимемо у зовсім в іншій країні, в якій люди моляться за мир і Героїв, де війна і смерть стали типовими новинами дня, де процвітає жорстокість і безмежна жертовність.
Пережите згодом лягло в основу сюжетів багатьох художніх полотен митця. Жахіття, свідком яких довелося йому бути, навіки закарбувалися не тільки у свідомості, але й у низці живописних робіт. Звичайно, були під час трагічних подій і яскраві моменти, які залишились у серці Василя Полажинця теплими споминами.
-Я отримав безцінний життєвий досвід, – запевняє хустянин. – Серед нас було дуже багато цікавих людей. Ми знайомились і, поки було мирно, збиралися ночами біля однієї з діжок та співали, грали на гітарі, розповідали різні історії. Кожен із нас міг у доброзичливій щирій атмосфері почути думки інших, поділитися власними. Були між нами і знайомі, скажімо, наш земляк і мій хороший друг Андрій Бродяга. Він постійно чатував на варті в КМДА. Я ж ночував коли де – то у фітнес-центрі, то у КМДА, то біля діжки.
Утім… через два роки після трагічних подій Україна перетворилась на країну контрастів. На жаль, винних досі не покарано, Крим втрачено, у Луганській та Донецькій областях триває неоголошена війна… і в той же час за мир на рідній землі віддають свої життя справжні Герої.
-Гадаю, нам потрібно змінити ще багато всього, оскільки стару систему не «зламано» докорінно. Поки що маємо чимало фактів корупції, патерналізму і несправедливості, бачимо небажання депутатів і міністрів робити вагомі кроки на благо держави. Як не прикро, та при владі залишилося ще чимало зрадників, які працюють у інтересах бандитів, олігархів і агрессора, а також тих, хто досі переконаний, що при радянському устрої жилося добре. Такі «космополіти» трапляються не тільки серед чиновників, але й серед простого населення. Якби у нас не було зрадництва у Генеральному штабі, країна вже би давно перемогла на східних територіях і АТО вже би давно закінчилось, – розмірковує Василь. – Але в той же час Майдан дав нам нові погляди на історичне минуле споконвічно українських земель, відкрив очі на самоусвідомлення, самоідентичність, на розуміння феномену генотипу української нації. Наразі у нас справді є чим пишатись, адже маємо багату історію, своїх героїв, лицарів духу, які боронили і відважно боронять рідну землю.
Василь Полажинець твердо вірить, що Революція Гідності все ж подарувала державі нові можливості, які неодмінно використає народ на шляху до тих ідеалів, заради яких полягла Небесна Сотня та заради яких стояв Майдан, що війна обов’язково закінчиться нашою спільною великою перемогою, що Україна ще здивує світ не тільки невдалими реформами, але й вагомими досягненнями…

«Наш Хуст»

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)