Податок з заробітчан: спосіб поповнення держказни чи оббирання співвітчизників?

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Податок з заробітчан: спосіб поповнення держказни чи оббирання співвітчизників?

Згідно з неофіційною статистикою у нашій області заробітчани складають 80 відсотків населення. Тільки на території Хустщини є не менше 70 відсотків сезонних робітників. Про податки з гірко заробленої за кордоном «копійки» урядовці говорять давно. Ще в 2013 році Міндоходів пропонувало посилити контроль за сплатою податку з зарубіжних переказів фізосіб і навіть запропонувало ставки – 15% та 17% залежно від суми переказу. Цьогоріч високопосадовці знову згадали про тих українців, хто не має роботи вдома, тож змушений шукати способи виживання, важко працюючи на чужині.
Закон батога і пряника
5 листопада Верховна Рада прийняла закон про трудових мігрантів. Безумовно, це – один з кроків до безвізового режиму, однак… і зайвий головний біль для наших заробітчан, адже суть його практично полягає в тому, щоб зобов’язати величезний загін сезонних робітників сплачувати податки і збори згідно з українським податковим законодавством, легалізувати важко зароблені за кордоном гроші. Як «нагороду» гастарбайтери після повернення додому зможуть на схилі літ отримувати пенсію, а також інші соціальні виплати. Та чи хочуть цього самі заробітчани?
-Майже 15 років працюю в Італії. Все офіційно, з документами порядок. Робота хоч і важка, бо доводиться простоювати по 12 годин на ногах за верстатом, що запаковує цукерки, однак заробітна плата «перекриває» всі старання, бо отримую майже 2 тис. євро на місяць. Із цих грошей вивчила дітей, купила їм квартири, а зараз збираю на будинок собі. Платити в українську казну не збираюся, бо жоден чиновник не знає, як нелегко працювати далеко від рідної домівки, а ще й жінці, ще й матері, – каже пані Катерина з Хуста.
Додому жінка приїжджає тільки на кілька тижнів, у гості до синів. Назавжди повернутися планує тільки після оформлення італійської пенсії, яка за її попередніми підрахунками, має складати приблизно 400 євро. Чекати, між іншим, їй залишилося вже тільки рік.
Інший хустянин, пан Василь більше 25 років працює в Чехії. Вдома – так само чоловік буває виключно на релігійні та сімейні свята.
-Починав я свою «кар’єру» в Росії, підсобником, ще в 16 років. Відтак був у Іспанії, Угорщині, Польщі, Словаччині. Зараз «дослужився» до бригадира. Ціну «чорних» грошей, до речі, не із-за того, що нажиті незаконним шляхом, а через те, що зароблені чорними мозолястими руками, знаю добре. Як на мене, подібні ноу-хау призведуть до того, що наші земляки стануть громадянами інших держав, заберуть із собою сім’ї і ніколи не повернуться додому, – переконаний 54-річний мешканець міста над Тисою.
Утім є й такі сезонні робітники, хто не проти сплачувати відсоток у державну казну.
-Я молода, маю вищу освіту, а в рідному місті не можу знайти роботу за фахом. Заробітки вважаю тимчасовим спасінням від зубожіння. Розумію, що наша держава зараз переживає важкі часи, тож кількасот гривень на місяць мене ні біднішою, ні багатшою не зроблять, – переконана пані Марія.
Однак яку конкретно суму сплачуватимуть заробітчани наразі поки ще не відомо. Проте міністр соцполітики Павло Розенко пропонує, аби сезонні робітники платили, як підприємці – 34,7% мінімальної зарплати, а це – 422 гривні на місяць.
Податковий зашморг?
Передбачається, що якщо «заробітчанський» закон підпише Президент, то він набуде чинності уже з 1 січня наступного року. Тож якщо за кордоном працює принаймні 5 млн. українців і кожен із них щомісяця перераховуватиме до державного бюджету по 422 гривні, то за рік державна скарбниця поповниться аж на 2 110 000 000 гривень. Але чи запрацює закон де-факто після прийняття його де-юре? Адже навіть найзаконослухняніші заробітчани можуть розраховувати вдома тільки на мінімальну пенсію… Крім того, у документі пенсійне питання навіть чітко не прописане. Тому чи захочуть наші краяни викидати на вітер гроші?
Слід зазначити, що закон не стосуватиметься тих, хто працює в іншій державі нелегально. Та в той же час ті, хто трудиться за кордоном офіційно, вже сплачують податки там. Виходить замкнене коло…
Утім прикро, що часто на сезонні роботи виїжджають справді хороші фахівці, інтелектуальний потенціал нації, адже відомо, що в Україні найнижчі зарплати в Європі, а наша область традиційно «пасе задніх» у питанні щодо розміру платні. Сумно також, що нерідко від відсутності батьків психологічно страждають неповнолітні діти. Тож, гадаю, Уряд, у першу чергу, повинен думати над тим, як повернути заробітчан додому, як на своїй землі забезпечити їх робочими місцями та гідною оплатою праці, а не над тим, яким власне чином офіційно відібрати частину зароблених грошей від гастарбайтерів.
Марина АЛДОН

«Наш Хуст»

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)