Чи є «світло у кінці тунелю»: Іза чекає на дитсадок майже два десятиліття

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Чи є «світло у кінці тунелю»: Іза чекає на дитсадок майже два десятиліття

Столиця українського лозоплетіння, здається, живе звичним життям сільських трударів. Щодня плетуться кошики, щотижня у населений пункт навідуються туристи… Більшість краян доволі заможні, будинки великі, подвір’я ошатні… І в той же час у центрі села «красується» об’єкт-довгобуд, який мав би бути дитячим садком, однак…
Ізянський «Колізей»
Історія дошкільного закладу у мальовничому селі, що на Хустщині має довгу і досить сумну історію. Розпочали зводити заклад для малечі ще більш, ніж 16 років тому. Утім, як кажуть, «а віз і нині там». Десятки дітей відтоді вже повиростали, так і не дочекавшись, коли ДНЗ відчинить для них свої двері… Наразі майже п’ять сотень дошкільнят проводять дозвілля або вдома зі старенькими бабусями-дідусями, або в дитсадках сусідніх сіл. Між іншим, чималенький населений пункт, у якому живуть надзвичайно працьовиті люди, не має ні спеціального приміщення для сільради, ні ДНЗ. Адмінкорпус сільської ради продали, а дитсадок ніяк не можуть довести до ладу.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

-Будівництво дитячого закладу розпочалося ще в 90-х роках. До зведення об’єкту місцева громада приступила з великим ентузіазмом. Однак так склалося, що втілити в життя плани не вдавалося до цих пір. Крім того, якщо спочатку планувалося, що дитсадок буде одноповерховим, то невдовзі ізяни вирішили, що корпус не вмістить усю малечу, тож у проект було внесено корективи. ДНЗ мав стати двоповерховим. Проте грошей на реалізацію планів не вистачало. Після того, як у 1999 році взимку сніг завалив перекриття, ремонтні роботи вдалося розпочати лише на початку двотисячних. У 2005-2005 рр. будівельники почали споруджувати добудову. Та із-за відсутності фінансування тривалий час об’єкт продовжував простоювати, а другий поверх взагалі розібрали, – каже начальник районного відділу ЖКГ Іван Огняник.
Слід зазначити, що перший поверх об’єкту на нині непогано зберігся, однак вогник надії на те, що ДНЗ буде доведено до ладу з’явився тільки нещодавно. Звичайно, роботи ще дуже багато, проте підрядна організація наразі працює досить інтенсивно.
«Село без дитсадка, як церква без хреста»
А поки що батьки нарікають на те, що не мають де знайти денний притулок для малечі, у той час, коли самі зайняті роботою і не можуть забезпечити дітей належним дошкільним вихованням.
-Я сама з Хуста, проте через сімейні обставини вже три роки мешкаємо у батьків чоловіка в Ізі. «Рятує» міська прописка. Саме завдяки цьому сина взяли в один із хустських ДНЗ. Ми цілий день на роботі, а у селі садочка немає. Звичайно, більшість матерів, які офіційно ніде не працюють, ще можуть приглянути за малечею, займаючись господарством. Однак їм також нелегко, – запевняє пані Марія. – До того ж, дитя має психологічно адаптуватися до школи, звикнути до колективу, а вдома крім чотирьох стін діти нічого не бачать.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Єдиною альтернативою для ізян на нині є кілька груп для дошкільнят при місцевій школі, але туди беруть лише п’ятирічок і займаються вони у другу зміну, після того, як в учнів закінчаться уроки.
– 476 дітей від народження до шести років мали б відвідувати дошкільні навчальні заклади. Слід врахувати й те, що народжуваність у селі досить велика, щороку з’являється на світ приблизно 80 малюків. Однак більшість із них близькі відвозять до садочків або в Хусті, або в Липчі, Нанкові, Кошелеві, – каже завідувачка Ізянським ДНЗ Ольга Сабов. – Відколи набув чинності закон про обов’язкове дошкільне виховання, усе, що нам вдалося домогтися, це виділення трьох груп для п’ятирічок у сільській ЗОШ. Нині там займається 61 дитина.
Новий дитсадок, над спорудженням якого зараз «кипить» робота, повинен умістити 120 малюків. Звісно, і цього для такого великого села, як Іза замало. Утім… і це більше, ніж нічого… Звичайно, місцеві підприємці вже давно могли б допомогти вирішити незручність, однак приказка «моя хата скраю» не втрачає актуальності ніколи… тож громада впродовж довгих років чекала помочі від держави…
-Підрядна організація розпочала будівництво два місяці тому. Я особисто сам тримаю питання на контролі і періодично перевіряю стан об’єкту, адже виділені Державним фондом регіонального розвитку 1,5 млн. грн. (за співфінансування із місцевим бюджетом) кошти потрібно освоїти вчасно. До речі, загальна кошторисна ж вартість ДНЗ складає 13 млн. грн., а впродовж 2016-2017 рр. дошкільний заклад має бути здано в експлуатацію. Між іншим, Державний фонд регіонального розвитку фінансує на Хустщині ремонтні роботи найбільшої в області кількості об’єктів бюджетної сфери (8 закладів – у Нижньому Селищі, Рокосові, Драгові, Горінчові). Також за рахунок програми «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» наразі проходить реконструкція харчоблоку у Березівській ЗОШ, – підкреслив голова Хустської РДА Назарій Павлій.
Звичайно, діти підростають, а час не стоїть на місці… Тож завершити розпочате потрібно у стислі строки. І дуже важливо, що нарешті для спорудження ДНЗ селяни можуть розраховувати на допомогу з боку держави, бо ж як стверджує народна мудрість, село без дитсадка, як церква без хреста…
Марина АЛДОН

«Наш Хуст»

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)