Таємничий Хуст: через центр, як і в Ужгороді, протікала річка

12009641_688767721223264_5331212202422648774_n

Таємничий Хуст: через центр, як і в Ужгороді, протікала річка

Виявляється, в місті над Тисою водяних артерій завжди було багато. Це й допомогло зберегтися поблизу Хуста ареалу дивовижних квітів – нарциса вузьколистого. Слід зазначити, що квітка самозакоханих полюбляє болотисту вологу місцевість і почала гинути саме після того, як потічки у заповіднику почали пересихати. Утім… під бруківкою, якою ми звикли ходити містом, дотепер «протікають» загадкові підземні ріки.
Місто у нарцисовому вінку
Ще сторіччя тому територія розповсюдження квітки була вдесятеро більшою, ніж зараз. Білим квітковим килимом навесні був вкритий весь Хуст аж до Тячівщини. У перворідних умовах, поки в екосистему не втрутилася людина, ніщо не заважало природі милувати краян своїми принадами. Але після того, як Закарпаття стало радянським, почалася меліорація, урбанізація і першовитоки було втрачено.
-Нарцис почав гинути, зникали не просто острівці, а цілі плантації, – ділиться думками 87-річний старожил Петро Пилип. Коли ж влада «схопилася за голову» і зрозуміла, що можемо втратити одне з найцінніших надбань, територію масиву почали охороняти, забороняли пастися на полях коровам. А, між іншим, саме парнокопитні допомагали розмножуватися цибулинам квітки, розколюючи їх навпіл і тим самим збільшуючи кількість рослин. Також у ті часи інтенсивно боролися з «непотрібними» водоймами. Натомість у багатьох містах і селах створюючи штучні, як, скажімо, Вільшанське водосховище.
Тож якщо у ХІХ ст. місто було рясно оповите нарцисами і різноманітними струмками, криницями, потічками, то нині маємо в місті залишки колишньої краси легендарної Долини нарцисів та дві ріки – Ріку і Тису, оскільки Хустець та Млиновицю, які є «бездиханними», навіть важко назвати річками і вина в цьому, передусім, самих же хустян, які перетворили водяні артерії на стихійні сміттєзвалища.
Підземні ріки Хуста
Колись Хустець був справді повноводною і багатою на рибу річкою, у якій текла кришталево-чиста вода, куди жінки ходили прати білизну та набирати відрами воду для приготування їжі (нині, звісно, навіть не віриться).
-За «мадярів» ми не розкошували, але був порядок. У основному харчувалися з того, що посадили на городі та займалися риболовлею. У Хустеці та Млиновиці було стільки смачної риби, що ще й на продаж вистачало. Водопроводу не було, були колодязі, які влітку деколи пересихали. Тож доводилося йти до приток малих річок, які струмували поблизу багатьох вулиць у різних частинах міста. Хустець, зокрема, мав цілу мережу «рукавів», десь 12 приток опинились під асфальтом, хоча насправді, десь під землею, залишились їхні «сліди», – каже 89-річна Марія Моргентал.
Зигзагоподібне русло Хустеця справді пронизуловало більшу частину Хуста. Як запевняють деякі старожили, на місці сьогоднішнього Майдану Незалежності стояв великий громадський колодязь, де кожен подорожуючий міг напитись свіжої холодної води. Крім того, у книжці Михайла Бізонича «Хуст. 925 років» вміщено ексклюзивну світлину, датовану 1914 роком, на якій зображено місток через річку в самому центрі, який тоді називався Торговою площею.
Чимало приток мала і Млиновиця. До речі, в угорськомовному виданні «A huszti vár a középkori Magyarország» (Буда, 1871)можна знайти абзац про те, що у ХVІІ ст. через Хуст протікало аж сім річок. Де вони саме «курсували» і як називалися – на жаль, невідомо.
Ріки, як і лабіринти, сховані під землею, таять у собі багато секретів. Чому їх наші пращури «заховали» від людського ока – залишається тільки здогадуватися – чи то через план забудови середмістя, чи то через те, що русла зміліли… Однак вони є, і не тільки в Хусті… адже навіть древні міфи згадують про підземну ріку Стікс, яка слугувала своєрідною межею між світом живих і метрових… Тож, втративши, цілу річкову мережу, про яку ми нині можемо отримати виключно «скупі дані» із записів у документах та творів мистецтва, залишається потурбуватись хоча б про те, аби не втратити ті водойми, залишки яких ще збереглися до наших днів.

Марина АЛДОН
«Наш Хуст»

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)