Дерев’яна казка умільця із Хустщини

IMG_0201

Дерев’яна казка умільця із Хустщини

Дерево завжди вважалося ідеальним підручним матеріалом для умільців. У Закарпатті вироби з деревини завжди користувалися попитом. Майстри-самородки є в наших селах досі. Зокрема, липчанин Іван Білинець майструє змалечку, а нині у творчому доробку має чимало унікальних виробів, серед яких і зовсім крихітні підсвічники та підковки, і метрові авторські фантастичні фігури, і незвичні декоративні стелажі, і багато інших цікавих речей. Сувеніри креативного мешканця Хустщини є не тільки в будинках земляків, але й у приватних колекціях поціновувачів екологічно-чистих, виняткових експонатів із Чехії, Польщі, Угорщини, Канади та США.
Більше сотні виробів – своїми руками
Пан Іван не художник, не столяр, не титулований майстер декоративно-прикладного мистецтва. Себе вважає самоучкою і скромно розповідає, що закохався в старовинне ремесло невипадково. Колись він пильно спостерігав за роботою старенького сільського віртуоза-різьбяра, а згодом саме таким чином і сам знайшов можливість самоствердитись, самовиразитись.
-Дерев’яні вироби є актуальними у всі часи, – розмірковує майстер. – По-перше їм завжди знайдеться місце в господарстві, а по-друге, цікаво фантазувати над безмовною тоненькою дошкою і власними фантазіями вдихати в неї енергію життя. Робота – моя віддушина, не просто захоплення. Я вмію будувати, класти плитку, штукатурити, але ніщо не приносить мені такого задоволення, як можливість «чаклувати» над шматком деревини. Тільки вдома в мене більше сотні виробів, зроблених самотужки.
-Він може встати ще до сходу сонця, соки всі сплять і щось вирізати, збивати, мудрувати, – долучається до розмови дружина умільця Світлана. – Праця приносить йому емоційний підйом.
Іван Білинець захоплюється ще й ковальством, тож деякі вироби він причепурює металевими «оправами».
– Аби показати іншим діамант, його потрібно вставити у золотий перстень, або в кулон. Тільки таким чином він стане справжнім ювелірним шедевром. Приблизно так же і з моїми сувенірами. Щоб вони гарно, естетично привабливо виглядали, їхній «образ» слід доповнити елементами заліза, – ділиться секретами 47-річний чоловік.

IMG_0091
А роботи липчанина справді, ніби щойно з заводу – акуратні, стильні, неординарні, цікаві… тільки виконані в одному-єдиному екземплярі. Навіть коли майстер хоче зробити копію готового сувеніра комусь у подарунок, виходить зовсім інший виріб, адже під час творчого процесу експромтом з’являються нові ідеї і заготовку умілець доповнює уже іншими оригінальними деталями.
«Смерекова хата»
Улюбленим експонатом Івана Білинця є хатина, зроблена під замовлення другові з Канади. Виріб, висотою майже метр, «помандрував» за океан ще десятиріччя тому, тож у майстра не збереглося навіть світлини будиночка. Працював над сувеніром липчанин майже місяць, у той час коли інші вироби може зробити за кілька днів, або навіть годин.
-Люблю майструвати фантастичні оселі. У мене навіть для ключів є свій будиночок, є хатка на курячих ніжках із півником. Маю також вітрячок у вигляді чудернацької оселі, та найбільше – усяких скринь та діжок. Декотрі з них можна використовувати, як «бар» для пляшок із напоями, – розповідає пан Іван.
А роботу над експонатами умілець розпочинає із ескізів. Малює він – відколи себе пам’ятає.
-Спочатку на папері зображую, який вигляд матиме виріб, прораховую розміри. Деколи навіть серед ночі встаю, коли прийде щось цікаве в голову. Далі підшуковую потрібний матеріал, компоненти для оздоби. І лише після цього починаю майструвати, – стверджує винахідливий тесляр.
Свою майстерність чоловік люб’язно передає сільським хлопчакам, охоче ділиться з допитливою молоддю секретами ремесла. У планах Івана Білинця ще чимало ексклюзивних сувенірів, проте, на жаль, для реалізації всіх задумів поки що бракує часу.

Марина АЛДОН
«Наш Хуст»

Прокоментуй!

(Required)
(Required, will not be published)